Досліджено теоретико-методологічні засади формування принципів державного управління (ДУ) подоланням медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій (НС) природного та техногенного характеру. Розроблено організаційно-функціональну схему медичного забезпечення населення під час подолання даних наслідків, яка передбачає комплексний підхід до подолання наслідків НС у постраждалих і прилеглих (непостраждалих) районах, можливість залучення необхідних сил і засобів, зокрема громадських гуманітарних організацій, формувань Товариства Червогого Хреста України. Зазначено, що система оптимізації ДУ процесом подолання медико-санітарних наслідків НС природного та техногенного характеру включає такі блоки: структурна перебудова, кадри, матеріально-технічне забезпечення, підготовка нової генерації управлінських кадрів.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та вирішено завдання щодо теоретичних і практичних засад механізмів державного регулювання формування культури безпеки протимінної діяльності, розроблення на цій базі основних прикладних підходів щодо їх удосконалення й обґрунтування методів інформаційно-комунікативної взаємодії для безпечної життєдіяльності населення на територіях, забруднених вибухонебезпечними предметами. Реалізовані завдання дослідження дають можливість сформулювати такі висновки та рекомендації.Досягнення визначеної мети дисертаційного дослідження зумовило необхідність охарактеризувати ґенезу державного регулювання формування культури безпеки протимінної діяльності, та систематизувати зарубіжний досвід регулювання цієї сфери. Було проведено оцінювання впливу нормативно-правотворчої діяльності на формування організаційного механізму державного регулювання формування культури безпеки протимінної діяльності, та окреслено методологічні аспекти управлінсько-просвітницьких новацій у формування культури протимінної діяльності на всіх рівнях здобуття освіти. Визначено концептуальні підходи до розробки модель інформаційно-комунікаційної системи формування культури протимінної безпеки, унікальність якої полягає у модульному принципі побудови та вибірковому динамічному формуванні контенту (бази знань), застосуванні оптимальних форм і методів навчання та передбачає його створення, наповнення, модерацію залежно від категорії населення, яке навчається культурі безпеці протимінної діяльності. Адже формування культури безпеки протимінної діяльності розглядаємо як комунікативний простір, у якому можлива реалізація різноманітних комунікативних стратегій та практик. До комунікативних практик, що забезпечуються інтерактивним простором, можна віднести участь у колаборативних проектах, таких як краудсорсингові (наприклад, Асоціація саперів України), рекомендаційних сервісах МОН України, ДСНС України), фолксономії (Fasebook, Instagram, Pinterest); зроблено акцент на комунікації, зважаючи на інтерактивність як конститутивну ознаку соціальних мереж. Розроблена модель демонструє можливості відстеження міжелементних зв'язків, встановлення впливів в умовах розвитку, або без нього, визначеного елемента на інші складові системи, а також можливість використання ефективних інформаційно-комунікативних технологій в умовах формування культури протимінної безпеки.Об’єктом дослідження є державне регулювання протимінної діяльності, а предметом дослідження – механізми державного регулювання формування культури безпеки протимінної діяльності в Україні.Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. В основу методології дослідження було покладено системний підхід, методологічна специфіка якого спрямована на дослідження різних типів взаємовідношень складного обєкта з можливістю інкорпорації їх у спільну теоретичну складову за рахунок вивчення цілісного комплексу обєкта та його механізмів. Автором використано низку наукових методів, зокрема: загальнонаукові методи дали змогу дослідити організаційно-правові засади протимінної діяльності. Так, метод контент-аналізу, або термінологічного аналізу, використано під час розкриття змісту понять «державне регулювання», «механізм державного регулювання», «протимінна діяльність» та визначення поняття «культура протимінної безпеки». Структурно-функціональний метод використано під час дослідження державного регулювання протимінної безпеки як цілісної множини елементів, сукупності відношень і зв’язків між ними та як процесу, якому притаманні специфічні функції. Метод системного аналізу дав можливість описати системність правового регулювання протимінної діяльності та виділити складові організаційного забезпечення формування культури протимінної безпеки. За допомогою методу компаративного аналізу виявлено особливості законодавства й організаційної основи систем протимінної діяльності в ЄС і в Україні та на цій основі розроблено пропозиції щодо адаптації вітчизняного законодавства до європейського і шляхів реформування державного регулювання в сфері протимінної діяльності. Метод прогнозування застосовано для наукового обґрунтування вдосконалення державного регулювання формування культури безпеки протимінної діяльності. У дисертації також використано загальнологічні методи досліджень: аналізу, синтезу, дедукції, індукції, узагальнення, аналогії тощо, а також контент-аналіз для дослідження джерел наукової інформації та результатів аналізу типових ситуацій, методи обробки статистичних даних, управлінських рішень тощо.^UThe dissertation theoretically summarizes and solves the problem of the theoretical and practical foundations of state regulation mechanisms in the sphere of mine action safety culture formation, the development on this basis of the main applied approaches to their improvement and substantiation of methods of information and communication interaction for the safe life of the population in territories contaminated with explosives subjects. Realized research tasks provide an opportunity to formulate such conclusions and recommendations.Achieving the specified goal made it necessary to characterize the genesis of state regulation in the sphere of mine action safety culture formation, and to systematize the foreign experience of mine action regulation. The assessment of the influence of regulatory and law-making activities on the formation of the organizational mechanism of state regulation in the sphere of mine action safety culture formation was limited, and the methodological aspects of managerial and educational innovations in the sphere of mine action culture formation at all levels of education were outlined. Conceptual approaches to the development of a model of an information and communication system for the formation of a culture of mine safety are defined, which involves not only informing, which is common for static websites, but also continuous communication with users. After all, we consider the formation of a mine action safety culture as a communicative space in which the implementation of various communicative strategies and practices is possible. Communicative practices provided by an interactive space can include participation in collaborative projects, such as crowdsourcing (for example, the Association of Sappers of Ukraine), recommendation services of the Ministry of Education and Culture of Ukraine, the State Emergency Service of Ukraine), folksonomy (Facebook, Instagram, Pinterest). Emphasis is placed on communication, considering interactivity as a constitutive feature of social media. The proposed model makes it possible to trace the interrelationships between its elements, to find out the impact of the development (or lack thereof) of one of them on the rest, and to determine directions for increasing the efficiency of the use of information technologies in the formation of a culture of mine safety.The object of the study is the state regulation of mine action, and the subject of the study is the mechanisms of state regulation of the formation of the safety culture of mine action in Ukraine.The methodological basis of the work is general scientific methods of research and special methods based on modern scientific principles of management, economics and related sciences. The research methodology was based on a systematic approach, the methodological specificity of which is determined by the fact that it focuses the research on revealing the integrity of the object and the mechanisms that provide it, on the selection of various types of connections of a complex object and their reduction into a single theoretical picture. The author used a number of scientific methods, in particular: general scientific methods made it possible to investigate the organizational and legal foundations of mine action. Thus, the method of content analysis, or terminological analysis, was used during the disclosure of the content of the concepts "state regulation", "mechanism of state regulation", "mine prevention activity" and the definition of the concept of "mine safety culture", the structural-functional method – during the study of the state regulation in the sphere of mine protection as a whole set of elements, a set of relationships and connections between them and as a process that has specific functions. The method of system analysis made it possible to describe the system of legal regulation of mine action activities and to highlight the components of organizational support for the formation of a culture of mine action safety. With the help of the method of comparative analysis, the peculiarities of the legislation and the organizational basis of mine action systems in the EU and in Ukraine were revealed, and on this basis, proposals were developed regarding the adaptation of domestic legislation to European and ways of reforming state regulation in this area. The forecasting method is used for the scientific substantiation of the improvement of state regulation in the sphere of formation of the safety culture of mine countermeasures. The dissertation also uses general logical research methods: analysis, synthesis, deduction, induction, generalization, analogy, etc., and, in addition, such methods as analysis of documents, situations, statistical data, management decisions, etc.